Томатно-перецева паста набагато смачніша, насиченіша за звичайну. При приготуванні страв з нею на кухні розвивається аромат паприки. Чудова у м’ясних гуляшах, різних підливах-соусах. Незрівнянна в борщі! І навіть у солянці нам сподобалася: смак став ще багатшим.
Найкраще співвідношення помідорів та перців, на мій погляд, 3:1. Так перці виразно відчуваються: і смак, і аромат, а велика кількість помідорів дозволяє пасті добре зберігатися.
В ідеалі перці мають бути червоними. Тоді колір у пасти особливо гарний.
Однак можна додавати і зелені перці. Програвши в кольорі, паста зате ще більше виграє в ароматі (зелені перці “запашніші”)
Ділюся рецептом приготування:
Беремо помідорів 3 частини та перців 1 частину. У мене було 3 кг помідорів та 1 кг перців. В результаті налилося 6 баночок по 0,27 л.
Довільно нарізаємо помідори, закладаємо в каструлю, включаємо вогонь.
Нарізаємо перці. У каструлі із помідорів вже почне виділятися сік. Додаємо туди перці.
Доводимо суміш до кипіння. Уварюємо суміш до випаровування соку. Спочатку на великому вогні, потім на помірному. Суміш має стати густою. Від цього залежить густота кінцевого продукту.
Пробиваємо масу блендером.
Пропускаємо через сито.
У даному рецепті я б не рекомендувала пропускати цей крок: як би добре не працював блендер, крихітні частинки шкірки від перців все одно відчуваються. Тим більше, що пробита блендером маса пропускається через сито буквально за хвилину. І стає гладкою, однорідною.
Доводимо протерту масу до активного кипіння. Якщо здається рідкою, можна уварити ще трохи. Але якщо спочатку добре уварили шматочки, цього не потрібно робити.
Киплячу масу розливаємо по стерилізованих баночках. Вогонь у цей час краще зменшити до мінімуму, інакше маса бризкає. Закручуємо банки. Перевертаємо на кришку (ненадовго).
Я зберігаю таку пасту в підвалі, але як мені відомо, такий продукт чудово зберігається і при кімнатній температурі.
